Втрата монет і тиша перемога

Я думала, що кожен оберт — це молитва. Але тепер я знаю: це не про перемогу. Це про те, щоб з’являтися — тихо, вірно — навіть коли бараби залишаються темними годинами. Я виростла в квартире Брукліна, де моя ірландська мати співала гімни, а африканський батько стукав ритми на старому барабі. Грошей не було на ігри, але були історії. І ці історії жили у проміжках між обертами — паузах, де надія не говорить, а дихає.